заглушення

Значення в інших словниках

1. заглушення — заглу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. заглушення — У вокальній педагогіці — фоніатричний лікувальний метод, який полягає в позбавленні хворого співака можливості чути власний голос за допомогою спеціального пристрою — коректофону, винайденого київським лікарем — фоніатром І.Я.Деражне. Словник-довідник музичних термінів
3. заглушення — ЗАГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. заглуши́ти. Перевага густих культур дуба перед рядовими полягає в тому, що в загущеному стані дубки добре протистоять бур’янам і заглушенню супутніми породами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 288). Словник української мови в 11 томах