звукозапис

Фіксація звукових коливань, здійснювана за допомогою спеціальних пристроїв на звуконосіях (грамплатівці, магнітофонній стрічці, кіноплівці, компакт — дисках тощо). Апарат для З. розробили Т.Едісон та незалежно від нього Т.Кро в 1877 році. З. дозволяє фіксувати звукові культурні та історичні цінності, які мають непересічне значення для людства. З. відкрив нові перспективи для музичного мистецтва в ХХ ст., вплинув на всі його сфери, перетворив звучання в предмет масового виробництва, викликав суттєві зміни в композиції, виконавстві, сприйманні музики.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукозапис — звукоза́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. звукозапис — -у, ч. Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звукозапис — ЗВУКОЗА́ПИС, у, ч. Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін. Звукозапис може в необмеженій кількості разів відтворюватися апаратом (Нариси з діалектології.. Словник української мови в 11 томах