звукозапис
ЗВУКОЗА́ПИС, у, ч. Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін.
Звукозапис може в необмеженій кількості разів відтворюватися апаратом (Нариси з діалектології.., 1955, 185);
Фірма «Телефункен» [ФРН] випустила нові пластинки для звукозапису, їх можна згинати і пересилати у звичайному конверті (Наука.., 10, 1965, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукозапис — звукоза́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звукозапис — -у, ч. Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звукозапис — Фіксація звукових коливань, здійснювана за допомогою спеціальних пристроїв на звуконосіях (грамплатівці, магнітофонній стрічці, кіноплівці, компакт — дисках тощо). Апарат для З. розробили Т.Едісон та незалежно від нього Т.Кро в 1877 році. Словник-довідник музичних термінів