1. Словник-довідник музичних термінів

зурна

(перс.) — народний духовий дерев’яний язичковий інструмент, схожий на гобой. З. поширена у народів Закавказзя, Середньої Азії, Африки, Індії, європейських країн Середземного моря, Китаю та ін. Звукоряд діатонічний, діапазон 1,5 октави. Звук гучний, пронизливий. Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент для гри на відкритому повітрі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зурна — зурна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зурни́ Орфографічний словник української мови
  2. зурна — -и, ж. Народний духовий дерев'яний язичковий музичний інструмент, схожий на гобой; поширений у народів Закавказзя, Середньої Азії, Африки, Індії, Китаю та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зурна — зурна́ (тур. zurna, від перс. сурна, сурнай, букв. – святкова флейта) східний народний духовий музичний інструмент типу гобоя. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. зурна — ЗУРНА́, и́, ж. Східний народний музичний інструмент на зразок очеретяної сопілки. Грав оркестр — зурна й баян, Підмовляючи до танцю (Нех., Чудесний сад, 1962, 23). Словник української мови в 11 томах