1. Словник української мови в 11 томах

зурна

ЗУРНА́, и́, ж. Східний народний музичний інструмент на зразок очеретяної сопілки.

Грав оркестр — зурна й баян, Підмовляючи до танцю (Нех., Чудесний сад, 1962, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зурна — зурна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зурни́ Орфографічний словник української мови
  2. зурна — -и, ж. Народний духовий дерев'яний язичковий музичний інструмент, схожий на гобой; поширений у народів Закавказзя, Середньої Азії, Африки, Індії, Китаю та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зурна — (перс.) — народний духовий дерев’яний язичковий інструмент, схожий на гобой. З. поширена у народів Закавказзя, Середньої Азії, Африки, Індії, європейських країн Середземного моря, Китаю та ін. Звукоряд діатонічний, діапазон 1,5 октави. Словник-довідник музичних термінів
  4. зурна — зурна́ (тур. zurna, від перс. сурна, сурнай, букв. – святкова флейта) східний народний духовий музичний інструмент типу гобоя. Словник іншомовних слів Мельничука