зупинятися

ЗУПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗУПИНИ́ТИСЯ, иню́ся, и́нишся, док.

1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися.

Соломія сливе несла Остапа, а проте їм доводилось часто зупинятися, бо слабий утомлювався й потребував спочинку… (Коцюб., І, 1955, 359);

Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай (Стельмах, І, 1962, 409);

Марта хутенько вийшла на стежку; побачивши мене, зчервоніла і зупинилася (Вовчок, VI, 1956, 241);

Поїзд, з розгону гримнувши вагонами, несподівано зупинився просто серед поля (Гончар, II, 1959, 171);

// Переставати битися (про серце).

Не зупинися, серце, в щасті — Із щастям хочеться так жить! (Гірник, Сонце.., 1958, 129);

// Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т. ін.).

В нічній тиші зупиняється кран, що досі обертався поволі (Довж., І, 1958, 53).

Кров зупиня́ється (зупини́лася) — припиняється (припинилася) кровотеча.

Євгешка.. одірвав трохи червоної матерії й туго перев’язав ногу. Але кров не зупинилась (Донч., VI, 1957, 87).

2. Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово поселитися, влаштуватися в когось, десь.

Собаки, яких завжди буває безліч по селах південної Бессарабії, обпали каруцу й бігли, валуючи, за нею аж до примарії, де зупинились наші подорожні (Коцюб., І, 1955, 198);

Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі (Досв., Вибр., 1959, 105);

// Тимчасово припинивши просування вперед, розташуватися в якомусь місці (на відпочинок, ночівлю і т. ін.).

Останні дні не дає дихати авіація противника. Бомбить гірські шляхи, бомбить села, де війська зупиняються на перепочинок (Гончар, III, 1959, 84);

Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней.., назбирали гілля й, викресавши вогонь, розпалили багаття (Скл., Святослав, 1959, 45).

3. Припиняти свій перебіг, перериватися (про дію, рух і т. ін.).

Гроза кипуча не вщухає, Не зупиняється борня… (Рильський, II, 1946, 49);

Машина мчала через Одесу, і скрізь перед нею засвічувалися зелені вогні світлофорів, зупинявся рух, шарахали вбік прохожі (Кучер, Чорноморці, 1956, 47);

// Переставати говорити, уривати свою мову; замовкати.

Лушня слухав, дух притаївши.. А Чіпка не вгавав: він зупинився тільки перевести дух (Мирний, І, 1949, 315);

// на чому. З яких-небудь причин переривати свою розповідь (або думку) в певному місці.

— Продовжуйте, Федоре Івановичу. — Я зупинився на питанні про організацію Всеукраїнського партійного центру (Головко, II, 1957, 465);

// перен. Припиняти свій природний хід, розвиток, переставати розвиватися далі.

Вічною, невтомною ходою час не зупиняючись іде (Уп., Вірші.., 1957, 90).

4. Переставати робити що-небудь, переривати якусь дію, заняття.

Іноді автор зупиняється. Перечитує написане (Ю. Янов., II, 1958, 30);

Дорош швидко втомлювався і часто зупинявся, щоб витерти на шиї і на лобі піт (Тют., Вир, 1964, 116);

Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалко́вий. Я синій сніг од хати відкидав і зупинився… Синій, оркестровий долинув плач до мене (Тич., II, 1957, 145).

Зупиня́тися (зупини́тися) напівдоро́зі — не завершувати, не доводити до кінця розпочату справу.

Червона Армія не зупиниться напівдорозі. Вона розгромить фашизм в його власному лігві (Кучер, Чорноморці, 1956, 111);

Певне, його [Фільчин] намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися напівдорозі (Шиян, Баланда, 1957, 109);

Зупині́ться (зупини́ся)! — уживається як пересторога, заклик припинити якусь дію, покинути робити що-небудь.

— Стійте! Стійте! Не смійте стріляти! Зупиніться! (Довж., І, 1958, 122);

Зупиня́тися (зупини́тися) на дося́гнутому — задовольнившися досягнутим, відмовлятися від дальшої боротьби, діяльності;

Не зупиня́тися (не зупини́тися) ні пе́ред чим — не лякатися труднощів, бути наполегливим у досягненні своєї мети.

Якщо треба буде вивести шахраїв на чисту воду, —він не зупиниться ні перед чим (Гончар, Тронка, 1963, 163).

5. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь (про зір, погляд).

Брюллов когось шукає між гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 82);

// у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.

Тут [в селі] я почуваюся вільним, незалежним.. Навіть ясне око пана станового не зупиняється на такій маленькій особі, як сільський крамар (Коцюб., І, 1955, 261);

Очі [Бараболі] забігали по обличчях бандитів і зупинилися на побілілому начальникові штабу (Стельмах, II, 1962, 84).

Зупиня́тися (зупини́тися) по́глядом на кому — чому — довго й пильно вдивлятися у кого-, що-небудь.

Вона зупинилася на ньому довгим поглядом (Фр., VII, 1951,277).

6. на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу.

В статті про поему Махара «Магдалена».. Іван Франко дає коротку характеристику тогочасної літератури у Чехії і зупиняється на поетичній школі модернізму, яка намагалася замінити реалізм (Вітч., 5, 1956, 141);

Пишу похапцем, в Чернігові, закиданий всякими справами, тому не маю змоги зупинитися на тих пунктах, на яких не можу згодитися з Вами (Коцюб., III, 1956, 200).

7. на кому — чому. Обирати кого-, що-небудь з-поміж інших, надавати перевагу комусь або чомусь.

Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів. Навіть ті, що вибули дуже давно, надумавши звернутись в роту з якимось посланням і пригадуючи, кому б його адресувати, зупинялись завжди на Васі (Гончар, III, 1959, 189);

Читаючи поему.., думаєш: — А чому автор вирішив написати про цю подію, про цього героя саме поему, а не зупинився на іншому якомусь жанрі? (Мал., Думки.., 1959, 49);

Між підводами метушився Маковейчик. Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем. Хлопець губився серед невиданого багатства і не знав, на чому зупинитися (Гончар, III, 1959, 72);

// тільки док., рідко. Вирішити.

Пані моя має замір дещо перекласти, але поки не зупинилась ще, що саме взяти до перекладу (Коцюб., III, 1956, 217);

Петро зупинивсь на одному: знайти яку покритку або удову, щоб сидіти з нею на віру (Коцюб., І, 1955, 67).