1. Словник синонімів української мови

зупинятися

ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. В кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Ю. Мушкетик); — Ну, збирайся. Підемо влаштовуватись в гуртожиток (Григорій Тютюнник); Все рідше почали траплятись "етапи" — будівлі, де партія засуджених зупинялась на ночівлю (О. Донченко).

ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми); ГАЛЬМУВА́ТИ (про транспорт). — Док.: зупини́тися, спини́тися, ста́ти, припини́ти, опини́тися розм. зостанови́тися, затри́матися, припини́тися, притри́матися, засто́порити, засто́поритися, загальмува́ти. Дедалі частіше доводилося транспорту зупинятися на цілий день, щоб дати перепочинок знесиленим коням та людям (З. Тулуб); Нарешті Черниш досяг каменя, за яким вони спинялись кожного разу, щоб передихнути (О. Гончар); Єпископ повагом виходить і стає на порозі (Леся Українка); Газик припиняє свій біг, з нього виходить людина (О. Гончар); Він зостановлювався на хвилину, обдивлявся кругом і знову тихо проступав далі (Панас Мирний); Почала (Настя) ходити по хаті нерівною ходою; часом затримувалась та притискала руки до грудей, немов здавлювала серце (Леся Українка); Помітивши Бронка здалеку, вона, з ким би з своїх не йшла, припинялась біля найближчої вітрини, спиною до вулиці, й так перечікувала, поки він минав її (Ірина Вільде); Граната гримнула під гусеницею, .. танк повернувся боком і застопорив (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зупинятися — зупинятися – спинятися 1. Переставати рухатися. “Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз” (Михайло Стельмах). “Раптом він спиняється під зеленими деревами” (Олесь Гончар). 2. Прибувши куди-небудь, тимчасово оселятися, влаштовуватися там. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зупинятися — зупиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зупинятися — Ставати, спинятися, мати зупинку, о. зависати в повітрі; (- рух) припинятися, перепинятися, перериватися, уриватися; (в розмові) замовкати, набирати в рот води; (в розвитку) не рости, не розвиватися; (на темі) торкатися чого, приділяти увагу чому... Словник синонімів Караванського
  4. зупинятися — -яюся, -яєшся, недок., зупинитися, -инюся, -инишся, док. 1》 Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зупинятися — зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Фразеологічний словник української мови
  6. зупинятися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗУПИНИ́ТИСЯ, иню́ся, и́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. Словник української мови в 11 томах