зупинятися

Ставати, спинятися, мати зупинку, о. зависати в повітрі; (- рух) припинятися, перепинятися, перериватися, уриватися; (в розмові) замовкати, набирати в рот води; (в розвитку) не рости, не розвиватися; (на темі) торкатися чого, приділяти увагу чому; (у викладі, на чому) загострювати увагу; (очима) затримуватися <�зосереджуватися>; (- серце) переставати битися; (на досягнутому) задовольнятися чим.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зупинятися — зупинятися – спинятися 1. Переставати рухатися. “Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз” (Михайло Стельмах). “Раптом він спиняється під зеленими деревами” (Олесь Гончар). 2. Прибувши куди-небудь, тимчасово оселятися, влаштовуватися там. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зупинятися — зупиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зупинятися — -яюся, -яєшся, недок., зупинитися, -инюся, -инишся, док. 1》 Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зупинятися — зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Фразеологічний словник української мови
  5. зупинятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. Словник синонімів української мови
  6. зупинятися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗУПИНИ́ТИСЯ, иню́ся, и́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. Словник української мови в 11 томах