кантата
(іт. cantata, від cantare — співати) — на початку XVII ст. твір для співу з інструментальним супроводом на відміну від суто інструментального твору — сонати; пізніше — концертний твір з кількох частин для співаків — солістів, хору і оркестру. К. подібна до ораторії, але відрізняється від неї меншим розміром, переважанням лірики та драматичною обмеженістю сюжетів. Розквіт К. в Російській імперії припадає на другу половину ХІХ — початок ХХ ст., коли було створено такі К., як 'Іоанн Дамаскін' С.Танеєва, 'Москва' П.Чайковського, 'Дзвони' С.Рахманінова, 'Ян Гус' і 'Б’ють пороги' М.Лисенка, 'Заповіт' і 'Кавказ' С.Людкевича та ін. Традиції класиків продовжили С.Прокоф’єв, Д.Шостакович, Л.Ревуцький, П.Козицький, Ю.Шапорін, М.Вериківський, Г.Свиридов, Ю.Мейтус, Г.Жуковський та інші.
Значення в інших словниках
- кантата — канта́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кантата — -и, ж. 1》 Великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти і хор у супроводі оркестру. 2》 Старовинний ліричний вірш, написаний з приводу якої-небудь урочистої події; ода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кантата — Співмовка, див. речитатив Словник чужослів Павло Штепа
- кантата — • кантата (італ. cantata, від лат. canto — співаю) - літ. та музичний жанр; у поезії — великий, близький до одичного (див. Ода), ліричний або ліро-епічний твір, написаний з нагоди урочистої події чи свята... Українська літературна енциклопедія
- кантата — канта́та (італ. cantata, від лат. canto – співаю) 1. Великий вокально-інструментальний твір для солістів, хору і оркестру. 2. Вид ліричної поезії – урочистий вірш. Словник іншомовних слів Мельничука
- кантата — Несценічний вокально-інструментальний твір, світський або релігійний, складається з арії, речитативів, дуетів, хорів і т.п.; також для сольного голосу з інструментальним ансамблем. Універсальний словник-енциклопедія
- кантата — КАНТА́ТА, и, ж. 1. Великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти та хор у супроводі оркестру. Свіжими молодими голосами полилась Ли-сенкова кантата: «Б’ють пороги» (Н.-Лев., III, 1956, 306); Хор готував.. Словник української мови в 11 томах