1. Словник-довідник музичних термінів

канцона

(іт. canzone — пісня) — 1. Вид ліричної поезії трубадурів Провансу ХІІ — ХІІІ ст., пізніше поширений в Італії та Північній Франції. 2. Багатоголосні пісні, стилізовані в народному дусі, а також їх інструментальні переклади. З часом залежність між вокальними та інструментальними К. зникла. 3. Інструментальна п’єса для клавішних інструментів або інструментального ансамблю з кінця XVI ст. 4. В ХІХ ст. — назва ліричного вокального або інструментального твору. 5. Невелика лірична пісня в опері.6 . Італійська лірична пісня.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канцона — канцо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. канцона — КАНЦОНА – КАНЦОНЕТА Канцона. 1. Ліричний вірш, який набув великого поширення в італійській і провансальській поезії середніх віків та епохи Відродження. 2. Старовинна лірична пісня, що бере початок від італійської народної пісні. Канцонета. Невелика канцона. Літературне слововживання
  3. канцона — -и, ж. 1》 Ліричний вірш особливої форми, що набув великого поширення в італійській і провансальській поезії доби середньовіччя та Відродження. 2》 Лірична пісня, що походить від італійської народної пісні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канцона — • канцона , кансона (від італ. canzone — пісня) - напівтверда форма італ. поезії (див. Тверді строфічні форми), ліричний жанр середньовіч. поезії трубадурів про рицарське кохання, культ дами в ньому і т. п. Має пісенне походження. Строфа... Українська літературна енциклопедія
  5. канцона — канцо́на, канцоне́та (італ. canzone – пісня, canzonetta – пісенька) 1. В давньоіталійській і французькій поезії форма ліричного вірша з кількох логічно закінчених за змістом й однаково ритмічно побудованих куплетів. 2. З 15 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. канцона — В італ. музиці XVI ст. світська багатоголосна пісня (франц. відповідник шансон); привнесена до інструментальної музики, стала одним із попередників фуги, сонати. Універсальний словник-енциклопедія
  7. канцона — КАНЦО́НА, и, ж. 1. Ліричний вірш особливої форми, що набув великого поширення в італійській і провансальській поезії доби середньовіччя та Відродження. На оченьки милої любки дивні — Я гарні складаю канцони (Л. Укр., IV, 1954, 81). 2. Лірична пісня, що походить від італійської народної пісні. Словник української мови в 11 томах