квартет

(від лат. quartus — четвертий) — 1. Ансамбль з чотирьох музикантів — співаків або інструменталістів. За складом К. може бути однорідним (жіночий, чоловічий, струнний смичковий, дерев’яний духовий, мідний духовий тощо) і мішаним. Серед вокальних К. найбільш поширені чоловічий (І та ІІ тенор, баритон, бас) і мішаний (сопрано, альт, тенор, бас) ; серед інструментальних К.- струнний (І та ІІ скрипки, альт, віолончель). До складу К. можуть входити однотипні та різнотипні інструменти (напр., фортепіано та тріо смичкових і т.д.) 2. Музичний твір для чотирьох виконавців з окремою партією у кожного. До зразків К. належать вокальні К. М.Гайдна, О.Бородіна, Й.Брамса, Дж.Верді, Ф.Шуберта та ін.); інструментальні К. Й.Гайдна, В.А.Моцарта, Л.В.Бетховена, Ф.Шуберта (в формі сонатного циклу), Е.Гріга, Б.Бартока, К.Дебюссі, М.Равеля, С.Танеєва, Б.Лятошинського, Д.Шостаковича, Є. Юцевича (для чотирьох баянів) та інші. Широко відомі К. з опер, ораторій, реквіємів, мес і т.д.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартет — кварте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квартет — -у, ч. 1》 Музичний твір для чотирьох виконавців. 2》 Група виконавців (музикантів або співаків) із чотирьох осіб. || 3》 перен. Про групу, що складається з чотирьох спортсменів, котрі беруть участь в якій-небудь грі, змаганні. Лижний квартет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квартет — Чвірка, див. квадрига Словник чужослів Павло Штепа
  4. квартет — КВАРТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для чотирьох виконавців. Всі стають довкола і співають квартет (І. Франко); Музики італійського квартету чесно відробляли золоті червінці з намісницької скарбниці, граючи солодкаві квартети (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. квартет — кварте́т (італ. quartetto, від лат. quartus – четвертий) музичний ансамбль з чотирьох виконавців, а також твір для виконання на чотирьох музичних інструментах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. квартет — Ансамбль із 4 музичних виконавців (напр., струнний квартет — I i II скрипка, альт, віолончель); також твір для такого ансамблю. Універсальний словник-енциклопедія
  7. квартет — КВАРТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для чотирьох виконавців. Всі стають довкола і співають квартет (Фр., IX, 1952, 11); Перші спроби компонувати почав Січин-ський ще за часів гімназіальних, то були невеличкі хоральні квартети, .. Словник української мови в 11 томах