колор
(від лат. color — забарвлення, колір) — 1. В мотетах ХІІІ ст. прикраса, утворена, зокрема, шляхом повторення мелодичного звороту в певному голосі. 2. Остинатне повторення звуковисотної фігури в мотеті XIV — XV ст. (Ізоритмія). 3. Назва нот в нотації XIV — XVII ст., які під час запису кольором відрізнялись від інших (червоні серед чорних тощо).
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колор — -а, ч., муз. 1》 В мотетах 13 ст. – прикрашування музичної мови, зокрема через повторення мелодійного звороту в голосі. 2》 Остинатно повторювана звуковисотна фігура в ізометричному мотеті 14-15 ст. 3》 В нотації 14-17 ст. – назва нот, які відрізняються за кольором від інших. Великий тлумачний словник сучасної мови