концертина
(англ. concertina) — невеликий пневматичний кнопковий музичний інструмент, гармоніка з хроматичним звукорядом з обох боків шестигранного корпусу, з’єднаних міхом. Винайдена в 1844 році Ч.Уїтстоном. Має шість різновидів — пікколо, сопрано, альт, тенор, бас і контрабас. Застосовується як побутовий та естрадний інструмент.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- концертина — концерти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- концертина — -и, ж., муз. Музичний інструмент, що має вигляд шестигранної гармонії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- концертина — КОНЦЕРТИ́НА, и, ж. Те саме, що концерти́но 1. Концертина має хроматичний звукоряд, без готових акордів (з наук.-попул. літ.); Винайшов концертину Чарльз Вітстон у Лондоні 1829 року (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- концертина — концерти́на (італ. concertina) язичковий пневматичний музичний інструмент, шестигранна гармонь з хроматичним звукорядом без готових акордів. Словник іншомовних слів Мельничука