концертина
концерти́на
-и, ж., муз.
Музичний інструмент, що має вигляд шестигранної гармонії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- концертина — концерти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- концертина — (англ. concertina) — невеликий пневматичний кнопковий музичний інструмент, гармоніка з хроматичним звукорядом з обох боків шестигранного корпусу, з’єднаних міхом. Винайдена в 1844 році Ч.Уїтстоном. Словник-довідник музичних термінів
- концертина — КОНЦЕРТИ́НА, и, ж. Те саме, що концерти́но 1. Концертина має хроматичний звукоряд, без готових акордів (з наук.-попул. літ.); Винайшов концертину Чарльз Вітстон у Лондоні 1829 року (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- концертина — концерти́на (італ. concertina) язичковий пневматичний музичний інструмент, шестигранна гармонь з хроматичним звукорядом без готових акордів. Словник іншомовних слів Мельничука