магніфікат

(лат. magnificat — звеличує) спів католицької церкви, де висловлюється радість з приводу народження сина у діви Марії. Входить до складу вечірні. Спочатку М. — це псалм, пізніше — багатоголосний хоровий, за характером — радісний, тріумфальний твірдля солістів, хору і оркестру (напр., у К.Монтеверді, О.Лассо, А.Вівальді, Й.С.Баха та ін.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магніфікат — магніфіка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магніфікат — -у, ч. Спів католицької церкви, у якому висловлюється радість Діви Марії з приводу народження Сина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магніфікат — МАГНІФІКА́Т, у, ч., муз. Великий багатоголосний твір для хору та симфонічного оркестру, звичайно радісного характеру, на текст католицької церковної пісні. Магніфікат Й. С. Баха існує у двох версіях: початковій (мі-бемоль мажор) і більш пізній та відомій (ре мажор) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах