магніфікат
МАГНІФІКА́Т, у, ч., муз.
Великий багатоголосний твір для хору та симфонічного оркестру, звичайно радісного характеру, на текст католицької церковної пісні.
Магніфікат Й. С. Баха існує у двох версіях: початковій (мі-бемоль мажор) і більш пізній та відомій (ре мажор) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магніфікат — магніфіка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- магніфікат — -у, ч. Спів католицької церкви, у якому висловлюється радість Діви Марії з приводу народження Сина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магніфікат — (лат. magnificat — звеличує) спів католицької церкви, де висловлюється радість з приводу народження сина у діви Марії. Входить до складу вечірні. Спочатку... Словник-довідник музичних термінів