модальність
(від лат. modus — міра) — 1. В теорії лада — спосіб звуковисотної організації, основу якої складає звукорядний принцип на відміну від тональності з її технікою центра або співзвуччя. 2. В середньовіковій теорії ритму — техніка застосування шести ритмічних модусів. 3. В сучасній композиції — метод створення на основі різних натуральних і штучних ладів, а також довільно обраних звуковисотних і ритмічних модусів. М. наближується до серійності, але більш вільним порядком елементів.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модальність — мода́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- модальність — -ності, ж. 1》 Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності й виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модальність — МОДА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Семантична категорія, яка виражає ставлення мовця до змісту його висловлення, цільову настанову мовлення, відношення змісту висловлення до дійсності. Словник української мови у 20 томах
- модальність — мода́льність (від лат. modus – спосіб) 1. Граматична категорія, що виражає відношення змісту висловлювання до об’єктивної дійсності. М. є істотною ознакою речення. М. може бути виражена інтонацією, морфологічними, лексико-граматичними та іншими засобами. Словник іншомовних слів Мельничука
- модальність — МОДА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності і виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. Словник української мови в 11 томах