1. Словник-довідник музичних термінів

мотет

(фр. motet, від mot — слово) — 1. В ХІІ — XIV ст. — багатоголосний твір, де поєднувались кілька самостійних мелодій, які виконувались на різні літургійні тексти, інколи різними мовами. 2. В XV — XVIII ст. — багатоголосний поліфонічний твір з кількох частин. Серед авторів М. — Ж.Депре, О.Лассо, Д.Букстехуде, В.А.Моцарт, Г.Ф.Гендель, Й.С.Бах та ін. 3. З ХІХ ст. — хоровий твір, безпосередньо не пов’язаний з культовим змістом. Зразки М. цього часу — у Й.Брамса, А.Брукнера, Ш.Гуно, М.Регера, С.Франка, К.Сен-Санса,А.Веберна, І.Стравінського та інших.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотет — моте́т 1 іменник чоловічого роду жанр поезії моте́т 2 іменник чоловічого роду твір Орфографічний словник української мови
  2. мотет — -у, ч., муз. Жанр вокальної або вокально-інструментальної багатоголосої музики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотет — МОТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Жанр вокальної багатоголосої музики. Установлено, що духовну контату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповоді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. мотет — моте́т (італ. mottetto, від motto – слово) муз. жанр вокальної багатоголосої музики. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мотет — Середньовічна багатоголоса церковна пісня, яка ґрунтується на cantus firmus, від XV ст. — однотекстова a cappella; в XVII ст. — також з інструментами, сольними голосами. Універсальний словник-енциклопедія