1. Орфографічний словник української мови

мотет

моте́т 1

іменник чоловічого роду

жанр поезії

моте́т 2

іменник чоловічого роду

твір

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотет — -у, ч., муз. Жанр вокальної або вокально-інструментальної багатоголосої музики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мотет — (фр. motet, від mot — слово) — 1. В ХІІ — XIV ст. — багатоголосний твір, де поєднувались кілька самостійних мелодій, які виконувались на різні літургійні тексти, інколи різними мовами. 2. В XV — XVIII ст. Словник-довідник музичних термінів
  3. мотет — МОТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Жанр вокальної багатоголосої музики. Установлено, що духовну контату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповоді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. мотет — моте́т (італ. mottetto, від motto – слово) муз. жанр вокальної багатоголосої музики. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мотет — Середньовічна багатоголоса церковна пісня, яка ґрунтується на cantus firmus, від XV ст. — однотекстова a cappella; в XVII ст. — також з інструментами, сольними голосами. Універсальний словник-енциклопедія