музикознавство
Наука, яка вивчає музику як особливу форму художнього осягнення світу, її зв’язки з дійсністю та іншими галузями людської культури, а також закономірності та особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний характер. До М. належить низка наукових і навчальних дисциплін історичного і теоретичного спрямування, а також музичні сфери етнології, фольклористики, естетики, педагогіки, психології, соціології, акустики, біофізики, біомеханіки, інформатики, кібернетики, електроніки, архівістики, бібліографії, палеографії, текстології, кібернетики, критики, нотографії, інструментознавства та інших галузей, які постійно збагачують М. новими відомостями.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикознавство — музикозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- музикознавство — -а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикознавство — МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Музикознавство – багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору... Словник української мови у 20 томах
- музикознавство — Наука про музику; розділи: історія музики, теорія музики, музична етнографія (етномузикологія), інструментознавство, акустика, фізіологія слуху, психологія, соціологія, естетика. Універсальний словник-енциклопедія
- музикознавство — МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Музикознавство — багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору... Словник української мови в 11 томах