музикознавство
МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с.
Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів.
Музикознавство – багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору, професіонального та народного інструментарію, а також хореографічного мистецтва (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикознавство — музикозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- музикознавство — -а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикознавство — Наука, яка вивчає музику як особливу форму художнього осягнення світу, її зв’язки з дійсністю та іншими галузями людської культури, а також закономірності та особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний характер. Словник-довідник музичних термінів
- музикознавство — Наука про музику; розділи: історія музики, теорія музики, музична етнографія (етномузикологія), інструментознавство, акустика, фізіологія слуху, психологія, соціологія, естетика. Універсальний словник-енциклопедія
- музикознавство — МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Музикознавство — багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору... Словник української мови в 11 томах