1. Словник-довідник музичних термінів

міх

1. В пневматичних і язичкових інструментах — пристрій для нагнітання повітря, який забезпечує роботу джерела звуку в баяні, акордеоні, фісгармонії, органі і т.д. 2. У волинки — мішок для повітря, виготовлений з шкіри тварини або спеціальної тканини. 3. В механічному фортепіано — пристрій, який спонукає до дії рушійний механізм та пневматичну систему.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міх — міх іменник чоловічого роду мішок; бурдюк Орфографічний словник української мови
  2. міх — Мішок, лантух, (малий) торба; (шкіряний, на воду) бурдюк. Словник синонімів Караванського
  3. міх — I -а, ч. 1》 Те саме, що мішок 1), 2). 2》 заст. Бурдюк. II -а, ч. 1》 Обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовується у ковальському, скляному виробництві для роздування вогню, а також для приведення в дію деяких музичних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міх — МІХ¹, а, ч. 1. Те саме, що мішо́к 1, 2. Розумна жона як два міхи муки, а третій пшона (Номис); * Образно. Щастя цілий міх Бажають щедро задля всіх (В. Самійленко); Ще під час проходу [обходу] він висипав перед товариством цілі міхи своєї мудрості (І. Словник української мови у 20 томах
  5. міх — міх: ◊ наговори́ти три міхи пра́вди → правда ◊ оберта́ти як міх, повний вовни → обертати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. міх — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  7. міх — БУРДЮ́К, МІХ заст. А татари співали п'яними голосами, кричали, ляскали нагаями і смоктали з бурдюків п'яну бузу та кумис (З. Тулуб); — Отже, розмови про "власні погляди" тут — лише данина часу, моді, лише нові міхи... Словник синонімів української мови
  8. міх — Міх, мі́ха, в -міху́; міхи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. міх — МІХ¹, а, ч. 1. Те саме, що мішок 1, 2. Розумна жона як два міхи муки, а третій пшона (Номис, 1864, № 1406); *Образно. Щастя цілий міх Бажають щедро задля всіх (Сам. Словник української мови в 11 томах
  10. міх — I. Міх, мо́ху м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65. --------------- II. Міх, міха м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Словник української мови Грінченка