1. Словник української мови у 20 томах

міх

МІХ¹, а, ч.

1. Те саме, що мішо́к 1, 2.

Розумна жона як два міхи муки, а третій пшона (Номис);

* Образно. Щастя цілий міх Бажають щедро задля всіх (В. Самійленко);

Ще під час проходу [обходу] він висипав перед товариством цілі міхи своєї мудрості (І. Франко);

* У порівн. Аж ось поромщик їх, проноза. На землю впав, як міх із воза (І. Котляревський).

2. заст. Бурдюк.

– Поїть його [осла] водою з міхів, годує., жалує (М. Коцюбинський);

Всупереч відомому вислову: “Не виливають молоде вино в міхи старії”, – Кулик [поет] вважав, що стара форма може послужити новому змістові (із журн.);

* У порівн. [Люцій:] Я сподіваюся, що Круста завтра забуде все, що п'яним чув і бачив, бо він напився, наче винний міх (Леся Українка).

МІХ², а, ч.

1. Обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовується в ковальському, склоробному виробництві для роздування вогню, а також для приведення в дію деяких музичних інструментів.

Великий ковальський міх роздував розжарене вугілля (Н. Кобринська);

– Ех! – махнув рукою Харитон і навіть розтяг міх своєї гармонії на акорді ля-мінор (Ю. Смолич);

* Образно. Народного гніву роздмухався міх (І. Нехода);

* У порівн. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович).

2. Світлонепроникна частина фотокамери, яка формою нагадує гармонію.

Для архітектурного фотознімання фотоапарат повинен мати розсувний міх (з наук. літ.).

Розтяга́ється (розтя́гується) / розтя́гся (розтягла́ся, розтягли́ся) бая́н (гармо́нія, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) див. бая́н;

Розтяга́ти (розтя́гувати) / розтягти́ (розтягну́ти) бая́н (гармо́нію, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) див. розтяга́ти.

◇ (1) Сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні (д) див. сім;

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) кова́льський міх (три міхи́), зі сл. сопіти, дихати і т. ін. – дуже шумно, важко і т. ін.

Перебіжить греблю [Гадючиха] – вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський);

Як говорить [дячиха], то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький);

Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський);

Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович);

[Лейтенант:] Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут);

До нас підбігає .. капітан Жук, хекає важко, ніби ковальський міх (Є. Доломан);

Комісар цього разу засопів, як ковальський міх (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міх — міх іменник чоловічого роду мішок; бурдюк Орфографічний словник української мови
  2. міх — Мішок, лантух, (малий) торба; (шкіряний, на воду) бурдюк. Словник синонімів Караванського
  3. міх — I -а, ч. 1》 Те саме, що мішок 1), 2). 2》 заст. Бурдюк. II -а, ч. 1》 Обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовується у ковальському, скляному виробництві для роздування вогню, а також для приведення в дію деяких музичних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міх — 1. В пневматичних і язичкових інструментах — пристрій для нагнітання повітря, який забезпечує роботу джерела звуку в баяні, акордеоні, фісгармонії, органі і т.д. 2. У волинки — мішок для повітря, виготовлений з шкіри тварини або спеціальної тканини. Словник-довідник музичних термінів
  5. міх — міх: ◊ наговори́ти три міхи пра́вди → правда ◊ оберта́ти як міх, повний вовни → обертати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. міх — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  7. міх — БУРДЮ́К, МІХ заст. А татари співали п'яними голосами, кричали, ляскали нагаями і смоктали з бурдюків п'яну бузу та кумис (З. Тулуб); — Отже, розмови про "власні погляди" тут — лише данина часу, моді, лише нові міхи... Словник синонімів української мови
  8. міх — Міх, мі́ха, в -міху́; міхи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. міх — МІХ¹, а, ч. 1. Те саме, що мішок 1, 2. Розумна жона як два міхи муки, а третій пшона (Номис, 1864, № 1406); *Образно. Щастя цілий міх Бажають щедро задля всіх (Сам. Словник української мови в 11 томах
  10. міх — I. Міх, мо́ху м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65. --------------- II. Міх, міха м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Словник української мови Грінченка