облігато

(іт. obligato — обов’язковий) — 1. Назва обов’язкової для виконання партії інструмента в музичному творі. Позначка О. є альтернативою щодо ad libitum. 2. Партія сольного інструменту (скрипки, флейти, гобоя та ін.) в операх, кантатах, ораторіях XVII — XVIII ст., який супроводжував спів арій. 3. В старовинних поліфонічних творах — розділи з суворим дотриманням заздалегідь визначених правил побудови форми.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облігато — незм. і невідм., с., муз. 1》 Назва обов'язкової для виконання партії супровідного інструмента в ансамблевому творі. 2》 В операх, кантатах, ораторіях 17-18 ст. – партія сольного інструмента (скрипки, флейти, гобоя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облігато — ОБЛІГА́ТО, невідм., муз. 1. присл. Обов'язково (про дотримання певних правил, прийомів виконання музичних творів). 2. Обов'язковий для виконання (про партію інструмента чи голоса в будь-якому музичному творі). Акомпанемент облігато; Партія облігато. Словник української мови у 20 томах