облігато
ОБЛІГА́ТО, невідм., муз.
1. присл. Обов'язково (про дотримання певних правил, прийомів виконання музичних творів).
2. Обов'язковий для виконання (про партію інструмента чи голоса в будь-якому музичному творі).
Акомпанемент облігато;
Партія облігато.
3. невідм., с. У давній поліфонічній музиці – частина музичного твору, що відповідає чітко визначеним правилам.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облігато — незм. і невідм., с., муз. 1》 Назва обов'язкової для виконання партії супровідного інструмента в ансамблевому творі. 2》 В операх, кантатах, ораторіях 17-18 ст. – партія сольного інструмента (скрипки, флейти, гобоя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облігато — (іт. obligato — обов’язковий) — 1. Назва обов’язкової для виконання партії інструмента в музичному творі. Позначка О. є альтернативою щодо ad libitum. 2. Партія сольного інструменту (скрипки, флейти, гобоя та ін. Словник-довідник музичних термінів