1. Словник-довідник музичних термінів

ораторія

(іт. oratorio, від лат. oro — говорю, благаю) — великий концертний твір на певний сюжет для солістів, хору і симфонічного оркестру. О. виникла в XVII ст. майже одночасно з кантатою і оперою та має певну схожість з ними, відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери -переважанням оповідальності над драматургією фабули, а також відсутністю сценічної дії та за окремими винятками — художнього оформлення. Класичні зразки О. на античні та біблейські сюжети створив Г.Ф.Гендель ('Самсон', 'Геракл', 'Месія', 'Іуда Макавей' та інші), серед авторів О.- А.Страделла, А.Скарлатті, Д.Букстехуде, Г.Телеман, Л.В.Бетховен, В.А.Моцарт, Ж.Б.Люллі та інші. В ХІХ ст. О. втрачає своє положення, набуваючи ліричних рис (Ф.Мендельсон, Ф.Ліст, Р.Шуман та інші), а в ХХ ст. О. зближується з оперою (А.Рубінштейн, І.Стравінський, А.Онеггер, К.Орф, К.Пендерецький, С.Прокоф’єв, Г.Свиридов, Ю.Шапорін, Д.Шостакович, А.Штогаренко, А.Шнітке, Р.Щедрін та інші).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ораторія — орато́рія 1 іменник жіночого роду музичний твір орато́рія 2 іменник жіночого роду приміщення в католицькому храмі Орфографічний словник української мови
  2. ораторія — I -ї, ж. Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. II -ї, ж. Приміщення у католицькому храмі для моління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ораторія — ОРАТО́РІЯ¹, ї, ж. Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. * У порівн. Він [Юра] викрикує їх [вірші], як ораторії, виспівує, мов пісні (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. ораторія — орато́рія (від лат. oratorium – місце молитви) великий музичний твір для хору, солістів (співаків, іноді читців) і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ораторія — Вокально-інструментальний несценічний твір на релігійну або світську тему, складається із речитативів, арій, хорів, оркестрових партій та інколи партій наратора (testo); о. відома від бл. 1600. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ораторія — ОРАТО́РІЯ¹, ї, ж. Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. Словник української мови в 11 томах
  7. ораторія — (італ. < лат.) Молитовня при церкві для співів, приміщення для обговорення проповідей. Архітектура і монументальне мистецтво