1. Словник-довідник музичних термінів

орфоепія

(від гр. orthos — правильний і epos — мовлення) — сукупність правил вимовляння, які історично сформувались і закріпились в практиці мовленнєвого спілкування. Вокальна О. — сукупність правил вимовляння під час співу, вона певною мірою відрізняється відмовленнєвої О.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орфоепія — орфое́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. орфоепія — -ї, ж. 1》 Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови. || Вимова слів відповідно до таких правил. Вокальна орфоепія — сукупність правил вимови в процесі співу. 2》 Розділ мовознавства, який вивчає норми літературної вимови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орфоепія — ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж. Система усталених правил літературної вимови якої-небудь мови. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (з наук.-попул. літ.); // Вимова слів відповідно до таких правил. Словник української мови у 20 томах
  4. орфоепія — орфое́пія (від грец. όρθοέπεια – правильність мови) 1. Розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів. 2. Літературна вимова. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. орфоепія — Розділ мовознавства, який досліджує норми літературної вимови. Універсальний словник-енциклопедія
  6. орфоепія — ОРФОЕ́ПІЯ (система загальноприйнятих правил вимовляння звуків якої-небудь мови), ВИМО́ВА. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос (з журналу). Словник синонімів української мови
  7. орфоепія — ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж. Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (Наука.., 11, 1969, 47); // Вимова слів відповідно до таких правил. Словник української мови в 11 томах