орфоепія
ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж. Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови.
Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (Наука.., 11, 1969, 47);
// Вимова слів відповідно до таких правил.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орфоепія — орфое́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- орфоепія — -ї, ж. 1》 Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови. || Вимова слів відповідно до таких правил. Вокальна орфоепія — сукупність правил вимови в процесі співу. 2》 Розділ мовознавства, який вивчає норми літературної вимови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орфоепія — (від гр. orthos — правильний і epos — мовлення) — сукупність правил вимовляння, які історично сформувались і закріпились в практиці мовленнєвого спілкування. Вокальна О. — сукупність правил вимовляння під час співу, вона певною мірою відрізняється відмовленнєвої О. Словник-довідник музичних термінів
- орфоепія — ОРФОЕ́ПІЯ, ї, ж. Система усталених правил літературної вимови якої-небудь мови. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (з наук.-попул. літ.); // Вимова слів відповідно до таких правил. Словник української мови у 20 томах
- орфоепія — орфое́пія (від грец. όρθοέπεια – правильність мови) 1. Розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів. 2. Літературна вимова. Словник іншомовних слів Мельничука
- орфоепія — Розділ мовознавства, який досліджує норми літературної вимови. Універсальний словник-енциклопедія
- орфоепія — ОРФОЕ́ПІЯ (система загальноприйнятих правил вимовляння звуків якої-небудь мови), ВИМО́ВА. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос (з журналу). Словник синонімів української мови