1. Словник-довідник музичних термінів

паралелізм

(від гр. parallelos — дослівно: той, хто йде поруч) — рух голосів із збереженням одного інтервалу між ними (П. терцій, квінт, секст і т.д.). Рух самостійних голосів паралельними квінтами і октавами, а також терціями, що утворюють тритон, в курсах класичної гармонії та поліфонії вважався забороненим, хоча його доцільність, підтверджена народним багатоголоссям, дістала поширення в музиці ХХ ст.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралелізм — паралелі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралелізм — (від гp. рarallelіssmos — зіставлення, порівняння) стилiстична фiгуpа поетичної мови, змiстом якої є зобpаження паpалельних явищ із piзних сфеp життя (пpиpода i людина). Словник стилістичних термінів
  3. паралелізм — -у, ч. 1》 мат. Рівна на всьому просторі відстань між лініями або площинами. Паралелізм осей. 2》 Незмінне співвідношення, супровід двох явищ, дій. || Аналогія, подібність, спільність характерних рис; повторення, дублювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паралелізм — ПАРАЛЕЛІ́ЗМ, у, ч. 1. мат. Рівна на всьому просторі відстань між лініями або площинами. Паралелізм осей. 2. Незмінне співвідношення, супровід двох явищ, дій. Словник української мови у 20 томах
  5. паралелізм — паралелі́зм (від грец. παραλληλισμός – зіставлення, порівняння) 1. Рівновіддалення прямих ліній і площин – однієї відносно іншої. 2. Наявність паралельних явищ, дій, паралельність. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. паралелізм — СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Словник синонімів української мови
  7. паралелізм — Паралелі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паралелізм — ПАРАЛЕЛІ́ЗМ, у, ч. 1. мат. Рівна на всьому просторі відстань між лініями або площинами. Паралелізм осей. 2. Незмінне співвідношення, супровід двох явищ, дій. Словник української мови в 11 томах