пентакорд

(від гр. pente — поять і акорд) — акорд, що утворюють звуки ангіметонної пентатоніки (напр., H — d — e — fis — a).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентакорд — -у, ч., муз. Акорд, що його утворюють звуки ангіметонової пентатоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови