пентакорд
(від гр. pente — поять і акорд) — акорд, що утворюють звуки ангіметонної пентатоніки (напр., H — d — e — fis — a).
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пентакорд — -у, ч., муз. Акорд, що його утворюють звуки ангіметонової пентатоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови