пентакорд
пентако́рд
-у, ч., муз.
Акорд, що його утворюють звуки ангіметонової пентатоніки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пентакорд — (від гр. pente — поять і акорд) — акорд, що утворюють звуки ангіметонної пентатоніки (напр., H — d — e — fis — a). Словник-довідник музичних термінів