пентакарбоніл

пентакарбоні́л

-у, ч.

Полікарбонілометал, у якому атом металу сполучений ковалентними зв'язками з 5-ма молекулами карбонодноокисню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me