пищаль
Давньоруська назва високих за звучанням духових інструментів (сопелі, свирілі, зурни тощо).
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пищаль — пища́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пищаль — див. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
- пищаль — -і, ж. 1》 Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. 2》 Старовинна артилерійська гармата. 3》 Давньоруська назва ряду духових музичних інструментів (сопілка, дудка та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пищаль — ПИЩА́ЛЬ, і, ж. 1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пищаль — ПИЩА́ЛЬ іст., ОРГА́НКА, СТРІЛЬБА́ діал. Лагодили (козаки) пищалі й гаківниці, панцири й кольчуги (О. Ільченко); Загриміли гармати, затріщали органки (П. Панч); А бідний бойко Сень Гандюк Стрільби не мав, хіба лиш лук (І. Франко). Словник синонімів української мови
- пищаль — ПИЩА́ЛЬ, і, ж. 1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (Іст. Словник української мови в 11 томах
- пищаль — Пищаль, -лі ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111. Словник української мови Грінченка