1. Словник-довідник музичних термінів

пищик

Комишева пластинка-трость у гобоя, зурни, фагота та інших духових язичкових інструментів.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пищик — Пи́щик: — (люльки): тут: частина люльки, яку беруть в рот [51] — мундштук [X] — тут: мундштук [1] Словник з творів Івана Франка
  2. пищик — пи́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. пищик — -а, ч. Дудочка, свистілка, що видає високі протяжні звуки. || перен. Високий протяжний звук, писк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пищик — Пискавка Словник чужослів Павло Штепа
  5. пищик — Пи́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пищик — ПИ́ЩИК, а, ч. Дудочка, свистілка, що видає високі протяжні звуки. На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш, і на одній ноті потрібної мелодії не виведеш (П. Словник української мови у 20 томах
  7. пищик — Велика гармата Словник застарілих та маловживаних слів
  8. пищик — у животі́ (аж) пи́щики гра́ють у кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться їсти. Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають (А. Тесленко). Фразеологічний словник української мови
  9. пищик — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. пищик — ПИ́ЩИК, а, ч. Дудочка, свистілка, що видає високі протяжні звуки. На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш, і на одній ноті потрібної мелодії не виведеш (Тич. Словник української мови в 11 томах