1. Словник-довідник музичних термінів

поліфонія

(від гр. poly — багато і phone — звук) — 1. Вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно — ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та неспівпадання в різних голосах каденцій,цезур, кульмінацій, акцентів та ін. П. — один з важливих засобів музичної композиції та художньої виразності, який забезпечує різностороннє розкриття змісту музичного твору, втілення і розвиток художніх образів. 2. Музичні твори, засновані на зазначеному виді багатоголосся — фуга, фугета, інвенція, канон, поліфонічні варіації, мотет, мадригал і т. ін. 3. Навчальна дисципліна, яка вивчає закономірності П. і входить до системи музичної і музично-педагогічної освіти.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліфонія — -ї, ж. 1》 муз. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. 2》 перен. Різноманіття гармонічно взаємопов'язаних явищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліфонія — поліфоні́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. поліфонія — поліфоні́я (від грец. πολυφωνία – багатозвучність) багатоголосся, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій (мелодійних голосів); один з найважливіших виражальних засобів музичного мистецтва. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. поліфонія — У музиці — вид фактури, який полягає в одночасному виконанні кількох самостійних мелодичних ліній (голосів); протилежна до гомофонії. Універсальний словник-енциклопедія
  6. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я муз., БАГАТОГОЛО́ССЯ. Словник синонімів української мови
  7. поліфонія — Поліфо́нія, -нії, -нією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (Мист. Словник української мови в 11 томах