постановка голосу

1. Становлення і розвиток голосу для його професійного застосування особами, які за родом занять повинні виступати перед великою аудиторією без підсилювальних пристроїв. 'Поставлений' голос відзначається звучністю, підвищеною силою (гучністю), широтою звуковисотного і динамічного діапазону, багатством тембрових барв, чіткістю вимови, невтомлюваністю. 2. З акустико-фізіологічного погляду П.г. — здатність за мінімальних витрат м’язової енергії створювати такі умови роботи голосового апарату, які дозволяють досягати максимальних акустичних результатів. До цих умов належать: добір оптимальної величини імпедансу, координація роботи всіх органів голосового апарату, засвоєння комплексу відчуттів (вібраційних, м’язових, резонаторних, барорецепції і т.д.) вокально-тілесної схеми, засвоєння і закріплення певного типу вокальної техніки. 3. Система індивідуальних занять, яка забезпечує формування здатності свідомо керувати процесом фонації відповідно до вокально-технічних і художніх завдань, пов’язаних з виконанням конкретного вокального твору. 4. Назва навчального предмету в музичних та музично — педагогічних (зараз 'Вокальний клас') навчальних закладах.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me