постановка

1. Творчий процес створення вистави, кінофільму та ін. 2. Формування такого положення корпусу, рук і пальців, яке може забезпечити функціональну ефективність процесу диригування, співів та гри на музичних інструментах (скрипка, альт, віолончель, духові, тощо), а також спосіб тримання інструментів.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постановка — постано́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. постановка — [постаноўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -овок Орфоепічний словник української мови
  3. постановка — -и, ж. 1》 Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. || перев. у сполуч. зі сл. питання, проблема і т. ін. Спосіб трактування, характер розуміння або висвітлення певного суспільного явища, наукової проблеми тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постановка — Постава Словник чужослів Павло Штепа
  5. постановка — ПОСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. Чимало педагогічних колективів, окремих учителів добилися серйозних успіхів у постановці політехнічного навчання (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. постановка — ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ). Словник синонімів української мови
  7. постановка — ПОСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Здійснення, організація, розгортання якої-небудь роботи, діяльності тощо. Бувають умови, коли зразкова постановка місцевої роботи, навіть в дуже невеликому масштабі, має важливіше державне значення... Словник української мови в 11 томах