1. Словник-довідник музичних термінів

постава

Положення корпусу, рук, ніг, пальців, голови, необхідне для ефективної навчальної та виконавської діяльності музиканта (диригента, співака, інструменталіста).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постава — (звичне положення тіла) зовнішність, вигляд, (в результаті тренування) виправка. Словник синонімів Полюги
  2. постава — постава – поставка Передають різний зміст. Постава – звичне положення тіла, манера триматися. Постава голови. Поставка – постачання чогось на певних умовах. Поставка картоплі та інших овочів. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. постава — поста́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. постава — Поста́ва. Поза. Ученики повинні сидіти у приписаній поставі, яка дає у великій мірі запоруку, що ученики уважають (Канюк, 1911, 99) // пол. postawa — поза, положення, позиція, w postawie siedzącej — сидячи. Українська літературна мова на Буковині
  5. постава — Статура, постать, кн. будова тіла; З. П. поза; (горда) зовнішність; (п'єси) постанова, постановка; З. частування. Словник синонімів Караванського
  6. постава — див. фігура Словник синонімів Вусика
  7. постава — [постава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  8. постава — -и, ж. 1》 Звично положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися. || перев. з означ., у сполуч. зі сл. голова. Манера тримати голову; постановка. || Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. постава — ПОСТА́ВА, и, ж. 1. Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися. Спокійна рівновага і сила виднілась в його рухах і поставі (І. Словник української мови у 20 томах
  10. постава — поста́ва зовнішній вигляд; зовнішність (ст): Ціла постава вказує на вік понад 65 літ (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  11. постава — Постать, форма, обриси Словник застарілих та маловживаних слів
  12. постава — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  13. постава — ПОСТА́ВА, и, ж. 1. Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися. Спокійна рівновага і сила виднілась в його рухах і поставі (Фр. Словник української мови в 11 томах
  14. постава — Постава, -ви ж. 1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173. 2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326. 3) Угощеніе. Словник української мови Грінченка