постава

ПОСТА́ВА, и, ж.

1. Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися.

Спокійна рівновага і сила виднілась в його рухах і поставі (І. Франко);

– Не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (О. Гончар);

Якось під час огляду частини, де він служив, на його атлетичну статуру, зріст і гвардійську поставу звернув увагу царський генерал і поцікавився, звідки він родом (з газ.);

// перев. з означ., у сполуч. зі сл. голова. Манера тримати голову; постановка.

[Директор музею:] Від цієї постави голови так і віє духом Челліні (О. Донченко);

Ганна мерзлякувато поводила плечима, але горда постава голови й рішуча, тверда хода робили її урочистою (М. Руденко);

// Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза.

Тілько княгиня не змінила своєї постави (П. Куліш);

Перед статуєю ми побачили незлічиму силу народу в найрізніших одягах і поставах (І. Франко);

Ледяник підвів голову від книжок і застиг в зігнутій поставі (Мирослав Ірчан);

Побачивши перед собою жінку, легінь .. набрав молодечої постави – от як завше легінь перед дівков [дівкою] (Г. Хоткевич).

2. рідко. Те саме, що по́стать¹ 1.

Навкруги, під дрібним холодним дощем, не горять, а куряться огнища; коло них, в .. загравах, кривавими плямами вбачаються людські постави (М. Старицький);

Майданівна вогкими очима задивлялася на міцно скраяну Андрійову поставу (Я. Качура);

Тонку і височеньку його поставу облягав сільський саморобний кожушок: ладний, добре пошитий, червонястого чи цегляного кольору (Т. Масенко);

// Зовнішній вигляд; зовнішність.

Постава свята, а сумління злодійське (Номис);

Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво [ледве] п'ятнадцять літ (І. Франко).

3. спец. Вроджене положення, розташування яких-небудь частин тіла.

У широкогрудих свиней постава передніх ніг широка (з наук. літ.).

4. Вироблене тренуванням особливе положення тіла людини (рук, ніг тощо), пристосоване для виконання яких-небудь вправ, рухів і т. ін.

Це були сміливі їздці, але їх постава з зігнутими колінами в коротких стременах була незграбна й вайлувата (З. Тулуб).

5. театр. Здійснення режисером театральної вистави.

П'єси Франка сценічні, прості до постави і тому майже всі з успіхом ішли на сцені (з навч. літ.);

Готувався до постави “Невольник” М. Кропивницького (В. Минко).

6. заст., рідко. Те, що ставлять на стіл для пригощання; частування.

Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? (Сл. Б. Грінченка).