постава

ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Чорне убрання і гладко причесане волосся.. надають жінці чернечий вигляд (Леся Українка); Загальний габітус фауни; Здалеку веселий вид має сільце (М. Коцюбинський); Він був ще молодий на взір та гарний з лиця (І. Нечуй-Левицький); Як узір хороший у сіна,.. то й сіно в ціні (Словник Б. Грінченка); У милого такий позір, як місячик ясний (коломийка); Зовнішністю (Твердохліб) нагадував поважного маститого академіка (І. Цюпа); Це був один заштатний дяк,.. ходив, однак, у подобі людини духовного стану (Олена Пчілка); Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво (ледве) п'ятнадцять літ (І. Франко); На наших очах рік у рік міняють обличчя міста, села, робітничі селища (з журналу); А внизу — дивовижні снігові хмари різних кшталтів і форм (П. Козланюк); Земля міняє на очах своє лице (М. Рильський); Співай (пісне) йому (народові), що мінить лик землі, Що справедливості несе закони (М. Рильський).

I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити, як може людина, звикла бодай до елементарної чистоти, лягти долі в порох.. і спати в такій ганебній позиції! (В. Підмогильний); Стоїш ти й досі в мене перед очима, добра душе Товкачу, у твоїй веселій поставі, з твоєю стриженою головою (П. Куліш); Монументальну позитуру Антін, мабуть, вкрав з обкладок московського календаря, де намальований монумент Мініна та Пожарського (І. Нечуй-Левицький).

ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ). З дверей дивлюся на неї, хода її повна співочого ритму, і постава сповнена сили і чарів... (Т. Масенко); Якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови... (В. Собко); Що то значить — людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар); Обершарфюрер намагається досягти потрібної постановки корпусу (Ю. Яновський).

ПОСТАНО́ВКА (здійснення вистави на сцені театру, сценічне оформлення спектаклю), ПОСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА розм., СТА́ВЛЕННЯ розм. Він (Т. Шевченко) закінчив драму "Назар Стодоля". Про постановку її вже велися розмови з Александринським театром (О. Іваненко); Готувався до постави "Невольник" М. Кропивницького (В. Минко); Щира любова до свого рідного підбивала Вас ще на іншу працю — показати людям свої роботи не в одних німих значках, які дають ноти, а в живих виголосах концертів, в постановах цілих опер (Панас Мирний); Тепер у нас актор живе в декораціях під час усього ставлення картини — не треба костюмерів і реквізиторів до режисерської групи (Ю. Яновський).

I. ПО́СТАТЬ (зовнішній вигляд, обриси тіла людини), ФІГУ́РА, СТАТУ́РА, ОСО́БА розм., ПОСТА́ВА розм., СТАТЬ діал. Сонно обдивився (Олізар) мур, що лежав перед ним. Від того муру, із мряки, випливла постать озброєної людини (Вал. Шевчук); По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід паркани, коли на них звертали увагу (М. Коцюбинський); Сашко намагався за всяку ціну виглянути через віконце, ніби йому так хотілося ще раз побачити вузлувату статуру пана Хлипала (Ю. Збанацький); О. Артемій неначе не їхав, а летів своєю усією особою, неначе птиця шугала за вітром (І. Нечуй-Левицький); Тонку і височеньку його поставу облягав сільський саморобний кожушок: ладний, добре пошитий, червонястого чи цегляного кольору (Т. Масенко); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко). — Пор. 2. будо́ва.