постава

ПОСТА́ВА, и, ж.

1. Звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися.

Спокійна рівновага і сила виднілась в його рухах і поставі (Фр., II, 1950, 154);

— Не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (Гончар, II, 1959, 182);

Якось під час огляду частини, де він служив, на його атлетичну статуру, зріст і гвардійську поставу звернув увагу царський генерал і поцікавився, звідки він родом (Літ. Укр., 9.VI 1967, 3);

// перев. з означ., у сполуч. із сл. голова. Манера тримати голову; постановка.

[Директор музею:] Від цієї постави голови так і віє духом Челліні (Донч., VI, 1957, 527);

Ганна мерзлякувато поводила плечима, але горда постава голови й рішуча, тверда хода робили її урочистою (Руд., Остання шабля, 1959, 210);

// Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза.

Тілько княгиня не змінила своєї постави (П. Куліш, Вибр., 1969, 163);

Перед статуєю ми побачили незлічиму силу народу в найрізніших одягах і поставах (Фр., II, 1950, 97);

Ледяник підвів голову від книжок і застиг в зігнутій поставі (Ірчан, II, 1958, 46);

Побачивши перед собою жінку, легінь.. набрав молодечої постави — от як завше легінь перед дівков [дівкою] (Хотк., II, 1966, 50).

2. рідко. Те саме, що по́стать¹ 1.

Навкруги, під дрібним холодним дощем, не горять, а куряться огнища; коло них, в.. загравах, кривавими плямами вбачаються людські постави (Стар., Облога.., 1961, 23);

Майданівна вогкими очима задивлялася на міцно скраяну Андрійову поставу (Кач., II, 1958, 10);

Тонку і височеньку його поставу облягав сільський саморобний кожушок: ладний, добре пошитий, червонястого чи цегляного кольору (Мас., Життя.., 1960, 95);

// Зовнішній вигляд; зовнішність.

Постава свята, а сумління злодійське (Номис, 1864, № 178);

Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво [ледве] п’ятнадцять літ (Фр., II, 1950, 246).

3. спец. Вроджене положення, розташування яких-небудь частин тіла.

У широкогрудих свиней постава передніх ніг широка (Свинар., 1956, 15).

4. Вироблене тренуванням особливе положення тіла людини (рук, ніг тощо), пристосоване для виконання яких-небудь вправ, рухів і т. ін.

Це були сміливі їздці, але їх постава з зігнутими колінами в коротких стременах була незграбна й вайлувата (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159).

5. театр. Здійснення режисером театральної вистави.

П’єси Франка сценічні, прості до постави і тому майже всі з успіхом ішли на сцені (Іст. укр. літ., І, 1954, 558);

Готувався до постави «Невольник» М. Кропивницького (Минко, Моя Минківка, 1962, 103).

6. заст., рідко. Те, що ставлять на стіл для пригощання; частування.

Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? (Сл. Гр.).