1. Словник-довідник музичних термінів

псалтир

Збірка давньоіудейських псалмів, створення яких приписується царю Давиду. Загальна кількість псалмів — 150. Тексти П.набули поширення в грецькому перекладі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Псалтир — Псалти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Псалтир — Сященно-богослужбова книга, яка містить псалми, поділені на кафизми й слави Словник церковно-обрядової термінології
  3. псалтир — -я, ч. 1》 Одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; Книга псалмів. || Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. 2》 Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. псалтир — ПСАЛТИ́Р, я, ч. 1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; Книга Псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий Псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. псалтир — псалти́р (грец. ψαλτήριον) книга псалмів, частина Біблії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Псалтир — Одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон — струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Псалтир — як (мов, ні́би і т. ін.) по Псалтирю́ чита́ти. Дуже чітко, швидко, без запинки. Усе мені одказує (Катря), як наче по Псалтирю читає (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  8. псалтир — Псалти́р, -ря́, -ре́ві; -тирі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)