псалтир

ПСАЛТИ́Р, я, ч.

1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; Книга Псалмів.

В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий Псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Т. Шевченко);

Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали Псалтир молодими голосами (Г. Хоткевич);

Розгортає Минея або Псалтир і читає, читає, читає (Б. Лепкий);

Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу Псалтиря, .. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Ю. Збанацький);

За новим правописом назви церковних книг не беруться в лапки (Біблія, Коран, Євангеліє, Псалтир, Соборні Послання) (з навч. літ.);

// Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти.

Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над Псалтирем (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, Часослов і Псалтир (М. Стельмах);

Як же можна вчити і як учитися при такому безладі? Тут хіба що Закон Божий вчать по тім самім Псалтирю, Часослову та Євангелію (П. Загребельний).

2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.

Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко Бог кара неправих, Правим помагає (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Псалтир — Псалти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Псалтир — Сященно-богослужбова книга, яка містить псалми, поділені на кафизми й слави Словник церковно-обрядової термінології
  3. псалтир — -я, ч. 1》 Одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; Книга псалмів. || Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. 2》 Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. псалтир — Збірка давньоіудейських псалмів, створення яких приписується царю Давиду. Загальна кількість псалмів — 150. Тексти П.набули поширення в грецькому перекладі. Словник-довідник музичних термінів
  5. псалтир — псалти́р (грец. ψαλτήριον) книга псалмів, частина Біблії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Псалтир — Одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон — струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Псалтир — як (мов, ні́би і т. ін.) по Псалтирю́ чита́ти. Дуже чітко, швидко, без запинки. Усе мені одказує (Катря), як наче по Псалтирю читає (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  8. псалтир — Псалти́р, -ря́, -ре́ві; -тирі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)