1. Словник-довідник музичних термінів

піаніно

(іт. pianino — невелике фортепіано) — різновид фортепіано прямокутної форми з вертикальним розташуванням деки та клавіатурою на передній стінці. Винайдений Дж.Хокінсом та М.Мюллером в 1800 — 1801 рр. Звучність П. менш яскрава і сильна, ніж у рояля. Техніка гри на П. та роялі однакова.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піаніно — піані́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. піаніно — невідм., с. Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині та з горизонтально розташованою клавіатурою на виступі спереду; різновид фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піаніно — ПІАНІ́НО, невідм., с. Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині і з горизонтально розташованою клавіатурою на виступі спереду; різновид фортепіано. Словник української мови у 20 томах
  4. піаніно — піані́но (італ. piano, букв. – тихенький) музичний клавішний інструмент, в якому струни, дека і механіка розміщені вертикально. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. піаніно — Музичний інструмент, різновид фортепіано із вертикально розташованими струнами; сконструйовано 1811. Універсальний словник-енциклопедія
  6. піаніно — ПІАНІ́НО, невідм., с. Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині і з горизонтально розташованою клавіатурою на виступі спереду; різновид фортепіано. Словник української мови в 11 томах