радіомовлення

Передача музики на відстані засобами радіотехніки через спеціальні радіомережу та передавачі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіомовлення — радіомо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. радіомовлення — -я, с. Виробництво та розміщення аудіопрограм. || Передача по радіо текстових і музичних програм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіомовлення — РАДІОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Передача по радіо текстових і музичних програм. Наприкінці 20-х – на початку 30-х років минулого століття активно почало входити в життя радіомовлення (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. радіомовлення — РАДІОМО́ВЛЕННЯ, МО́ВЛЕННЯ. Відкривши хвилі завдовжки у кілометри і сотні метрів, людина використала їх для радіомовлення (з журналу); 1941 року на Волзі почала мовлення радіостанція ім. Т. Г. Шевченка (з газети). Словник синонімів української мови
  5. радіомовлення — РАДІОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Передача по радіо текстових і музичних програм. Наше радіомовлення служить народові, задовольняє його культурні потреби, є трибуною виховання молодого покоління (Літ. Укр., 19.II 1965, 2). Словник української мови в 11 томах