рапсодія
(гр. raphsodia — піснь рапсода) — 1. В давній Греції назва віршів, легенд або пісень, які виконували мандрівні декламатори-співаки. 2. Вокальний або інструментальний твір вільної форми, що складається з різнохарактерних, контрастних епізодів. Для Р. характерне використання справді народних тем. Широко відомі 'Угорські рапсодії' Ф.Ліста, 'Рапсодія в блюзових тонах' Д.Гершвіна, 'Українська рапсодія' С.Ляпунова, 'Слов’янські рапсодії' А.Дворжака, 'Іспанська рапсодія' М.Равеля та інші.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рапсодія — рапсо́дія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рапсодія — [рапсод'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- рапсодія — -ї, ж. 1》 літ. В античній літературі – уривок з епічного твору, що виконувався рапсодом під акомпанемент ліри. 2》 муз. Інструментальний твір, здебільшого вільної форми, на основі народних мелодій. 3》 Епічна п'єса, подібна до балади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рапсодія — РАПСО́ДІЯ, ї, ж. 1. літ. В античній літературі – уривок з епічного твору, який виконувався рапсодом під акомпанемент ліри. Шевченко дає високу оцінку українським народним думам і ставить їх навіть вище від рапсодій хіоського сліпця, тобто Гомера (з наук. Словник української мови у 20 томах
- рапсодія — рапсо́дія (від грец. ραψφδία – епічна пісня, спів або декламація її) 1. Інструментальний твір вільної форми, написаний за народними мотивами. 2. Уривок давньогрецької народно-епічної поеми про легендарних героїв і богів. Словник іншомовних слів Мельничука
- рапсодія — Інструментальний твір, вид фантазії на народні теми, має 3 частини або форму сонати, варіації. Універсальний словник-енциклопедія
- рапсодія — Рапсо́дія, -дії, -дією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рапсодія — РАПСО́ДІЯ, ї, ж. 1. літ. В античній літературі — уривок з епічного твору, який виконувався рапсодом під акомпанемент ліри. Шевченко дає високу оцінку українським народним думам і ставить їх навіть вище рапсодій хіоського сліпця, тобто Гомера (Життя і тв. Словник української мови в 11 томах