1. Словник-довідник музичних термінів

резонанс

(фр. resonance — відголосок, відгомін) — акустичне явище, коли внаслідок впливу коливань вібратора в іншому тілі (резонаторі) виникають аналогічні за частотою і близькі за амплітудою коливання. В музиці Р. застосовується для підсилення звучання, змінювання тембру і збільшення тривалості звучання. Для цього виготовляють спеціальні резонатори (див.), які відгукуються як на одну частоту (челеста, підставка камертону тощо), так і на багато частот (деки струнних інструментів, дека фортепіано, фісгармонії тощо). Вживання поняття Р. щодо співацького голосу має умовний характер, оскільки явище Р. у фонації є системним і більш складним, ніж поширені терміни 'головний' та 'грудний' Р.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонанс — резона́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. резонанс — Відлуння; П. відгук, відголос, відгомін, луна, реакція. Словник синонімів Караванського
  3. резонанс — [реизонанс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. резонанс — -у, ч. 1》 спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2》 Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. резонанс — Луна, відлунок, руна, відгомін, відгук, див. ехо, відзиватися Словник чужослів Павло Штепа
  6. резонанс — РЕЗОНА́НС, у, ч. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. Словник української мови у 20 томах
  7. резонанс — резона́нс (франц. resonance, від лат. resonans – той, що звучить у відповідь) 1. Явище різкого зростання амплітуди коливань (електричних, механічних, звукових тощо) в коливальній системі під впливом зовнішніх сил... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. резонанс — РЕЗОНА́НС, у, ч. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. Словник української мови в 11 томах