резонанс

РЕЗОНА́НС, у, ч.

1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему.

При певній умові коливання можуть досягати найбільшої амплітуди, виникає так зване явище резонансу (з наук.-попул. літ.);

Явище резонансу широко застосовується в радіотехніці. З цим явищем, наприклад, ми зустрічаємося при настроюванні радіоприймача на яку-небудь передавальну радіостанцію (з навч. літ.);

Резонанс виникає внаслідок збігу власної частоти коливального контуру й частоти генератора. Інакше кажучи, при резонансі генератор “розкачує” контур у такт з його власними коливаннями (з навч. літ.).

2. Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу й довжину звуку.

Піаніно було гарненьке, а висока зала мала чудовий резонанс, аж луна лящала по світлиці (І. Нечуй-Левицький);

– За Батьківщину! – ще раз дивним голосом гукнув Брянський, і Черниш не впізнав його сильного голосу, наче зміненого резонансом чужих гір (О. Гончар);

Вибухи стократ посилювалися великим резонансом серед кам'яних скель, що обступали акваторію порту з трьох боків (В. Кучер).

3. перен. Відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь.

Ви знаєте, який резонанс викликала подія, коли товариш Береговенко звільнив з тресту багатьох інженерів (О. Гуреїв);

Грандіозним і щодо резонансу, і щодо масштабності заходів, і щодо кількості видань було святкування 100-річчя з дня народження І. Франка (з наук. літ.);

Викликало [повстання] широкий резонанс в усій країні. Імператор Маврикій був повалений, і престол захопив вождь повсталих Фока (з наук. літ.).