резонансний
РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец.
Стос. до резонансу.
У ряді дослідів .. ученим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (з наук. літ.);
Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (з навч. літ.);
Досі закарпатський явір червонодеревники використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновид цієї деревної породи, що має резонансні якості (з газ.);
Резонансна справа щодо скандальної афери забудовників просувалася украй повільно (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонансний — резона́нсний прикметник Орфографічний словник української мови
- резонансний — [реизонанснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- резонансний — -а, -е, спец. Стос. до резонансу. || Здатний викликати резонанс. Резонансна справа — справа, розгляд якої у суді викликає бурхливу реакцію у засобах масової інформації та суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резонансний — РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу (у 1, 2 знач.). В ряді дослідів радянським вченим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах