резонансний

резона́нсний

-а, -е, спец.

Стос. до резонансу.

|| Здатний викликати резонанс.

Резонансна справа — справа, розгляд якої у суді викликає бурхливу реакцію у засобах масової інформації та суспільстві.

Резонансні пиломатеріали — пиломатеріали з деревних пород, деревина яких посилює звук.

Резонансні частинки спец. — нестабільні елементарні частиники, які розпадаються на легші адрони за рахунок сильних взаємодій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонансний — резона́нсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. резонансний — [реизонанснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. резонансний — РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу. У ряді дослідів .. ученим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (з наук. літ.); Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. резонансний — РЕЗОНА́НСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу (у 1, 2 знач.). В ряді дослідів радянським вченим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах